«

»

Чер 20

ГЕОГРАФІЯ + ФІЗИКА: мусони, пасати, сила Коріоліса

Спеціально для тих, хто готується до ЗНО з географії та фізики, ми вирішили написати статтю, в якій би поєднувалися знання з цих двох предметів. Тут не буде формул та складних наукових пояснень: ми хочемо, щоб ви лиш пригадали деякі фізичні явища та самі їх повторили. Та, врешті-решт, розібратися, як формуються мусони та пасати.

Географія – універсальна природнича наука. Географічні процеси керуються фізичними законами тож не дивно, що природнича географія так і була названа – фізична. Будь що в географічній оболонці можна пояснити з точки зору фізики, а це – ключ до розуміння того, як все влаштовано на Землі.

Знаємо, що для багатьох з вас клімат здається дуже складною темою. Але чому це так? Все просто: бо вчителі вам розказують наслідки, не пояснюючи їх причини. Мусони, пасати, циклони – ви можете завчити їх визначення, але чи до кінця ви розумієте їх сутність? Бо якщо це осягнути, не треба буде й зазубрювати словник, а достатньо лише уявити в голові схему утворення того чи іншого явища.

Термодинаміка в географічній оболонці: мусони, пасати, бризи

Сухою науковою мовою закон Стефана – Больцмана буде звучати незрозуміло для географа, тож простими словами визначено його загальну суть: чим швидше тіло нагрівається, тим швидше буде охолоджуватися. Згадуємо поняття теплоємності та альбедо. Що швидше нагрівається – вода чи грунт? А що швидше віддає тепло?

Ви могли помічати, що навіть після заходу Сонця, коли пісок на пляжу вже встиг охолонути, вода залишається теплою. Бо вода має високу теплоємність; вона наче акумулятор, який повільно заряджається, але тримає заряд дуже довго. Грунт, навпаки, швидко нагріється, але так само й охолоне.

Згадаємо також той факт, що нагріте повітря розширюється, а охолоджене – стискується. В першому випадку повітряні маси піднімаються та утворюють біля земної поверхні більш розріджений простір – область низького тиску. Другий випадок має зворотні наслідки: опускання та підвищення тиску. Між областями з різним тиском утворюється потік повітря – вітер, і чим сильніше різниця, тим швидше вітер буде дути – наче витискатися з області високого в область низького тиску.

Саме ці фізичні відмінності між сушею та водою, теплим та холодним повітрям і лежать в основі атмосферної циркуляції – локальної (бризи), регіональної (мусони), глобальної (пасати). Мусони Східної Азії є найбільш влучними прикладами такої термодинаміки: Євразія – найбільший шматок суші, а Тихий океан – резервуар води, і все це піддається вищеописаним законам. Влітку Азія дуже нагрівається, а взимку – охолоджується, в той же час Тихий океан «гальмує»: в жарку пору повільно вбирає тепло, яке потім всю зиму віддає в атмосферу.

Тож уявляємо: влітку над Азією панує низький тиск (перегріта суша) і вітри дмуть вглиб материка з моря, взимку – високого (переохолоджена), тож повітря йде звідси в океан. Це і є класичні мусони. Так само утворюються і бризи біля сільського ставку, але в часових рамках дня і ночі.

Для наочності – відео про те, як утворюються мусони Південної Азії. Правду кажучи, в цьому регіоні мусонна циркуляція має іншу природу, але не будемо вдаватися в деталі.

Кінематика в географічній оболонці: сила Коріоліса

Земля – система, що обертається, і одним із найзахоплюючих наслідків цього обертання є сила Коріоліса. Від дії цього явища, так само як і гравітації, на втече ніхто на планеті: ні люди, ні вода, ні повітря.

Туристи знають, якщо пройти прямо кілька кілометрів без компасу, то в кінці шляху виявиться, що ви дивним чином пішли дугою і опинилися справа від місця призначення. Коли це могло статися? А це відбувається кожен крок: Земля крутиться, і ви, самі того не помічаючи, промахуєтеся на долі міліметра від місця, куди б ступили за нерухомої планети. Ці міліметри накопичуються, а через кілька миль ви вже помічаєте відхилення. Те саме «помічають» і пасати з мусонами, і океанічні течії, але вони зрушують убік на тисячі кілометрів.

Якщо ви живете біля річки, то не могли не бачити, що її правий берег є крутим, а лівий пологим. Саме на лівому березі зазвичай роблять пляжі, а по іншу сторону плигають бомбочкою з тарзанки. Що ж так під’їло один з берегів? Це робить річка, яка тисне вправо через силу Коріоліса. До слова, цьому ефекту підкоряється навіть поїзд на ходу: одна з колій (і ви знаєте, яка саме) просідає трохи більше.

Це і є відхиляюча сила планети. Ви вже достатньо начиталися сьогодні, тож пропонуємо подивитися відео нижче. Там у доступній формі показують всі ці схеми.

Не забувайте: сила Коріоліса діє у нашій, Північній півкулі за годинниковою стрілкою (вправо), а у Південній – проти. До речі, у відео була одна географічна помилка: там треба не субтропіки згадувати, а тропіки.

Ми на фінішній прямій, не втрачайте час та готуйтеся із задоволенням, друзі! До нових зустрічей на сторінках geoped.in.ua!


Мітки: фізична географія, сила Коріоліса, відхиляюча сила Землі, пасати, мусони, утворення мусонів, формування пасатів, циклони та антициклони, нагрівання води та суші, географічна оболонка

 

Digiprove sealCopyright secured by Digiprove © 2015
Share the joy
  •  
  •  
  •  
  •  

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ви можете використовувати ці теги HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>