«

»

Вер 24

Демографія як наука: основні демографічні процеси та показники

Згідно наших опитувань та спостережень, однією з найскладніших тем географії 10 класу є “Населення світу”, точніше, його демографічна частина. Тому тема сьогоднішньої статті — демографія як наука, основні демографічні процеси та показники.

Що робить цей розділ важким для розуміння? По-перше, тут зосереджено найбільше задач та формул в курсі суспільної географії світу. По-друге, демографічні поняття дуже близькі та взаємопов’язані, тож їх часто плутають (як багато чого іншого, з чим ми розбиралися в інших статтях). Тому як справа доходить до вивчення населення світу, учні можуть відставати: навчальний темп той самий, а тема складна.

Тим не менш, це вкрай важлива частина курсу, а на ЗНО з географії тести з демографії бувають завжди. Для початку зрозуміємо, що вивчає демографія як наука.

Демографія як наука: що вивчає демографія?

В розділі “Населення світу” демографічна складова значна, тож часто демографію ототожнюють з географією населення чи загальною наукою про людство. Відмічаємо: раси, народи, мови, релігії — все це не входить до інтересів демографії. Об’єктом вивчення цієї науки і справді є люди, а ось предмет демографії — людність та закономірності її відтворення.

Термін “людність” є майже синонімом “населення”, але його сутність схиляється в динамічну, мінливу сторону: народжуваність, смертність, шлюб, міграції та ін. За межами демографії, по іншу сторону досліджень населення, лежать його статичні, малозмінні сторони, наприклад релігія сфера вивчення релігієзнавства та географії релігій. Отже, попри те, що “демографія” перекладається як “опис людей”, вона розглядає не всі аспекти народонаселення, так само як географія не вивчає всю Землю цілком.

Природний та механічний рух населення

Фундаментальними демографічними поняттями є природний рух населення та механічний рух населення, всі інші є додатковими, похідними чи спорідненими.

Природний рух — це характеристика зміни чисельності населення шляхом його біологічного відтворення. Він визначається рівнями народжуваності (Н), смертності (С) та природного приросту (ПР):

ПР = Н – С

Механічний рух — це зміна людності за рахунок прибуття чи відбуття людей. Механічний приріст (МП), на противагу природному, визначається не біологічним чинником, а міграціями — просторовим переміщенням населення на тривалий період, в основному для зміни місця проживання. Він рахується різниця прибулих, або іммігрантів (І) та вибулих, або емігрантів (Е):

МП = І – Е

Отже, кількість населення певної території: міста, країни, континенту — може змінюватися двома шляхами — біологічним та переселенським. Всі вищезазначені показники можна рахувати як абсолютно (наприклад, загальна кількість народжень), так і відносно (скільки народжень припадає на кожні 1000 жителів) за певний період часу (частіше, за рік).

природний та механічний рух населення демографічні показники

Однією з речей, що заплутує учнів є від’ємні демографічні показники, зі знаком “мінус“. Друзі, слово “приріст” не обов’язково означає “збільшення”. Якщо помирає більше, ніж народжується, то природний приріст менший “нуля”, від’ємний; якщо виїжджає більше, ніж прибуває — механічний приріст негативний.

Разом МП та ПП формують загальний приріст, що і визначає те, скорочується населення чи збільшується. Часто ПП є від’ємним, але за рахунок мігрантів людність зростає, і навпаки. В Україні ситуація така: ПП від’ємний (мало народжується, багато помирає), МП від’ємний (масовий виїзд закордон — еміграція), тому і населення швидко зменшується. Тут діють елементарні правила арифметики при роботі з “плюсами” та “мінусами”:

ЗП = ПП + МП = (Н – С) + (І – Е)

Та приріст є лише наслідком процесу руху населення, а демографія розглядає також фактори, які впливають на цей рух. До суміжних показників відносяться шлюбність, розлучуваність, дитяча смертність, статево-вікова структура населення. Ось про останню і поговоримо детальніше.

Статево-вікова структура населення

Статево-вікова структура населення — це співвідношення чоловіків та жінок різного віку в населенні певної території. Найбільш наочно її показує статево-вікова піраміда, яку часто не розуміють учні на уроках географії. Та все доволі просто (інакше це б не викладали в школі).

Цей графік розділений на дві частини: права — жінки, ліва — чоловіки. “Полички” піраміди — це вікові групи з інтервалом в кілька років (якщо графік крупний, як на рисунках нижче, то 5), а відмінні за довжиною горизонтальні стовпчики — це кількість жінок та чоловіків у різних вікових групах.

статево-вікова піраміда бразилія

Статево-вікова піраміда населення Бразилії

статево-вікова піраміда україна

Статево-вікова піраміда населення України

статево-вікова піраміда японія 1

Статево-вікова піраміда населення Японії

 

За допомогою статево-вікової піраміди можна побачити, що серед дітей та підлітків переважають хлопчики, з віком частка схиляється в жіночий бік, а серед людей похилого віку жінок значно більше. Ця закономірність характерна для абсолютної більшості країн, бо чоловіки частіше помирають через численні ризики для здоров’я: важка чи небезпечна робота, шкідливі звички, інші стреси.

Подібне прослідковується навіть у тваринному світі. Тому природа заклала запобіжну установку — народжувати більше хлопчиків, щоб вирівняти цей дисбаланс. Тим не менш, в статевій структурі населення світу переважають жінки, яких на кілька відсотків більше, ніж чоловіків. В Україні така ж сама ситуація. Ось така дивовижна штука — демографічна статистика.

Класична статево-вікова піраміда і справді має трикутну форму, схожу на дзвін: широка у основи, вузька на верхівці. Така конфігурація означає, зокрема, що в країні висока народжуваність. У більшості розвинених держав світу статево-вікова піраміда виглядає, скоріше, як погризена картопля: вузька знизу, широка ближче до середини, потім кілька разів надкусана і знову широка зверху. Подумайте, чому так?

Додатково про міграції

Щодо механічного руху населення, то тут вивчаються мотиви людей, що пробуджують у них бажання переїздити: соціальні, побутові, політичні, стихійні лиха та ін. Особливою когортою переселенців є біженці — люди, які кидають місце свого проживання у зв’язку війною чи переслідуваннями: релігійними, расовими, національними та ін.

Під словом “міграція” інколи також розуміють тимчасові та сезонні виїзди громадян, наприклад, на тривалі заробітки чи навчання. Специфічним різновидом є т. зв. маятникові міграції — коли студент/робітник живе в передмісті чи області та навчається/працює в місті, тому вимушений регулярно, щодня чи щотижня, їздити туди і назад.

Гадаємо, з питанням “що вивчає демографія?” ми розібралися. В наступний раз розгянемо теорію демографічного переходу та її фази – ой скільки помилок з цим буває! Читайте наші статті, пропонуйте власні теми. До нових зустрічей на сторінках geoped.in.ua!


Мітки: що вивчає демографія, статево-вікова піраміда, природний рух населення, механічний рух населення, демографія це, маятникові міграції, демографічні показники, демографічні процеси, демографія як наука
Share the joy
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ви можете використовувати ці теги HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>