«

»

Лют 06

Загальні закономірності географічної оболонки. Ландшафти

Географічна оболонка є цілісним утворенням, в якому протікають ритмічні процеси, що забезпечують її функціонування та постійний розвиток, пов’язують різні геосфери. Попри свою доволі абстрактну сутність та розмиті межі, існування географічної оболонки визначається конкретними законами та закономірностями. Їх ми і розглянемо сьогодні з численними нашими ілюстраціями.

загальні закономірності географічної оболонки geoped

цілісність географічної оболонки geopedЦілісність — найперша закономірність ГО, яка заключається в тому, що зміни в одній її частині призводять до перетворень в інших. Виявши ці причинно-наслідкові зв’язки можна зрозуміти суть усіх процесів та явищ на планеті — це і є головним завданням географії. Приклад ланцюжка причинно-наслідкових зв’язків: глобальне потепління — танення льодовиків Арктики та Антарктики — підвищення рівня Світового океану — затоплення маленьких островів в океані — руйнування економіки прибережних та острівних країн. Як бачите, зміни в атмосфері перейшли до гідросфери, і, врешті-решт, зачепило життя людини.

ритмічність в географічній оболонці geopedРитмічність — закономірність ГО, що визначається постійним протіканням в ній повторюваних процесів. Це забезпечується, перш за все, астрономічними чинниками: обертанням Землі навколо Сонця та своєї осі, коливаннями сонячної активності, обертанням Місяця навколо Землі, та всіма похідними наслідками цього: річна зміна кута падіння сончяних променів, зміна дня і ночі тощо. Приклади ритмічності: режим сон-активність, повторюваність пір року, мусонна циркуляція та ін. Завдяки цьому природа Землі не зазнає застою, а постійно перебуває в русі, а рух — це життя.

Колообіги речовин та енергії — особливий прояв ритмічності, який означає постійний перехід речовин/енергії з одного стану/виду в інший, забезпечуючи їх розподіл між всіма земними оболонками та їх частинами. Класичні приклади — колообіги води та енергії в природі.

зональність азональність географічної оболонки geopedЗональність і азональність — закономірності ГО, які визначають просторовий розподіл різних природних умов на планеті. Вони є ключовими для розуміння, наприклад, чому на полюсах постійно холодно, а на екваторі цілий рік спектоно; або чому в Києві взимку мороз, а в Лондоні тоді часто ллє дощ, хоч обидва міста розташовані в одному кліматичному поясі.

Зональність природи пов’язана з кулястістю Землі та нахиленістю її осі, й визначається нерівномірним розподілом сонячного тепла на планеті — його зменшенням у широтному напрямку, від екватора до полюсів.

зональність + азональність geoped

Азональність є наслідком прояву внутрішньої сили Землі, що формує строкатість, неоднорідність поверхні планети: розподіл суша-океан, рельєф, склад гірських порід, підземні води та ін. — тобто, зміни природних умов можуть відбуватися у будь-якому напрямку. Це порушує строгу широтну зональність, тому природні зони не мають вигляду рівних смуг, а інколи навіть простягаються вздовж меридіанів.

Особливим випадком азональності є висотна поясність — зміна природних умов території з висотою. Фактично, з підняттям в гору відбувається аналогічна зміна природних зон, але значно швидше, ніж на рівнинах. Це пов’язано з тим, що з висотою падає температура повітря (-0,6º на кожні 100 м), що загалом спостерігається від екватору до полюсів.

аналогія висотна поясність широтна зональність geoped

структура птк ландшафту geoped

структура ПТК, або ландшафту

Природа Землі неоднорідна. Її елементи: гірські породи, вода, повітря, живі організми, грунти — просторово накладуються, взаємопроникають та взаємодіють. Ця просторова єдність природних компонентів називається природно-територіальний комплекс (ПТК) або ландшафт.

Найбільшим природним комплексом є власне географічна оболонка, яку інколи так і називають — ландшафтною. Існує також велика кількість менших ПТК, які загалом формують мозаїку географічної оболонки: болотні, лісові, пустельні, гірські та ін. Крім природних є також і антропогенні ландшафти, утворені внаслідок діяльності людини: міські, сільськогосподарські, гірничих розробок та ін.

Саме з метою дослідження природи Землі у розрізі її просторових комірок, ландшафтів, розробили фізико-географічне районування (ФГр) — поділ географічної оболонки на таксономічні одиниці різних рангів (тобто, більші діляться на менші), в основні кожної з яких лежить певний різновид ландшафту.

В залежності від переважаючого чинника формування ландшафту, фізико-географічні таксони можуть бути зональними та азональними. Зональні розташовуються відповідно до зміни кількості сонячної радіації від полюсів до екватору, вони простягаються у широтному напрямку; на утворення азональних впливає земний фактор: віддаленість від океанів, рельєф, гірські породи та ін. Тим не менш, всі фізико-географічні таксони в різній мірі поєднують обидва чинники.

фізико-географічне районування види таксони рівніНайбільшими зональними таксонами ФГр є географічні пояси, яких виділяють тринадцять: 2 полярних (арктичний та антарктичний), 2 субполярних (субарктичний та субантарктичний), 2 помірних, 2 субтропічних, 2 тропічних, 2 субекваторіальних (які місцями зливаються), 1 екваторіальний. Найбільшими азональними таксонами є географічні сектори, які виділяються за мірою віддаленості від океану та його впливу на природу: морський, помірно-континентальний, різко-континентальний та ін.

Природні зони є “золотою серединою” фізико-географічного районування, з їх допомогою зручно вивчати природу материків та країн. Провідним критерієм виділення природних зон є переважаючий тип рослинності, що частіше за все визначається зональним фактором, але особливості їх простягання диктуються азональними умовами. В горах, як уже згадувалося, формується висотна поясність, тому тут виділяються фізико-географічні гірські країни, які мають вертикальні пояси рослинності — це зменшені, гірські аналоги природних зон.

Саме завдяки цим законам і закономірнсотям існує географічна оболонка — настільки різноманітна та комфортна для життя. Вона цілісна, оскільки пронизана постійними ритмічними процесами, що зв’язують все на планеті. Вона строката завдяки зональності та азональності, тому що освітлення та земна поверхня відрізняються від місця до місця. Для того, щоб оцінити це різноманіття, треба бачити Землю крізь сітку фізико-географічного районування.

Дана стаття – текстова версія 2-го уроку 1-ї теми відеокурсу з географії від школи Знання Онлайн. Інші уроки знаходяться ось тут. Далі – нові і лише найкращі матеріали для підготовки до ЗНО з географії. Тож слідкуйте за оновленнями geoped.in.ua, підписавшись на feed.


Мітки: географічна оболонка, закономірності ГО, цілісність, ритмічність, широтна зональність, азональність, висотна поясність, фізико-географічне районування, ландшафт, природно-територіальний комплекс

Share the joy
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ви можете використовувати ці теги HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>